* * *

Чомусь  мені  згадалось,
Все  те,  що  вже  здавалось
Давно  пирієм  поросло.
Аж  в  серці  защиміло,
Те  все  було  мені  так  мило,
Та  швидко  дуже  відійшло.
Але  тепер,  мабуть  старію,
Бо  дивну  маю  я  надію,
Що  може  знову  повернутись
Все  те,  чим  у  минулому  я  жив,
Кого  кохав,  і  з  ким  горілку  пив.
Про,  що  давно  пора  забутись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756238
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2017
автор: Платон Маляр