І як на світі та й без серця жить...
Не так, щоб через вікна виломитись
з хати, —
Душа хотіла б в крилах небом
пролітати,
Не так як привчена
до заширокої кишені, —
А з серцем — к серцю!
Серце к серденьку біжить,
Коли засне цей світ, скажений...
Глибоко в Бозі — шлях лежить.
Щоб моїм серцем з Твоїм серцем
говорить.
І саме Богом світло думать
і любить...
Любити, дихати — ще й жить:
Дякувать Господу...
І хто ж поперек серцем стане —
Улюбленому? і — Твоєму.
Чи серцем правого схоче стріляти
І закривати — поки тлі ця кров збіжить...
Бо, бач, Тобою й Богом він коханий...
Холодні ж всі — півавтомати.
Любити! Линуть! Ревнувать! — співати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756118
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович