Тихо падає сніг, і природа сумна…
Опустили гілки одинокі ялини.
Все завмерло навкруг, бо надворі зима,
Лише думка біжить навпростець по купинах.
Зацепив ненароком ногою сугроб,
Окунувшись с разбегу в снежинок лавину
И подумав мельком: «Хорошо, что не гроб».
А потом: «Что такое? Ведь я с Украины».
На каком языке, чи на мові якій
Це давно вже здається мені не суттєвим.
Лиш би йшло від душі, хоч розладило стрій,
Підкорившись стихійним думкам цим миттєвим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756054
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2017
автор: ЮНата