Золота ти, моя половинка,
Мій, воістину, ангел небесний.
Вже пів- віку щодня, щохвилинки
В твоїм сяйві купаюсь чудеснім.
Надихають на злет, на горіння
Твоя вірність, незгасне кохання.
Кожен рік, як весняне цвітіння,
Кожен день, як рожеве світання.
.
Зрілість, старість легкі, як піринка
Якщо поруч ми завжди обоє.
Ти для мене ,моя половинка,
Зостаєшся повік молодою.
Наші діти, онуки – то крила,
Що натхненно летять у майбутнє.
Додають нам терпіння і сили
Оминати мілке і несутнє.
На підлеті невтомні лелеки,
В подарунок несуть правнучаток.
І життя простягає далеко,
Знов отримує новий початок.
Пролітають роки, як хвилинки,
Розростається наша родина.
Ти для мене, моя половинка,
Найдорожча на світі перлина.
Хмари болю за обрій стікають.
Гріє сонце любовного статку.
З тим теплом нові далі здолають
У віках незкінченні нащадки.
Хай повік пам’ятаються в згадках
Світлі, щастям наповнені, роки.
Всім, хто родиться з нашого спадку,
Бог вдарує кохання високе!
Грають хвилі життя без зупинки.
Шлють надії, вилічують болі.
Ти для мене, моя половинка,
Подарунок щасливої долі.
Марія – Юрій 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2017
автор: Юрій Прозрівший