Початок спасіння України


Воскресни,  Господи,
що  твориш  величну  погоду!
Ти  єси  Бог,  творяй  чудеса:
Нехай  в  нас  воскресне
нестопкана  Духа  краса,
Яка  Тобі  в  Небі
присутньою  є  за  природою!

Воскреслий  Господи  й  Боже,
звернись  до  народу,
А  з  дольних  сердець  і  очей  
хай  сяйне  голосам,
Щоб  усім  провернулися  очі  –  
із  крайнього  перевороту!

Воскресни  в  нас,  Господи!  –
створив  єси  дику  вселенську  природу:
І  землю,  й  моря,  й  всю  твар,  
що  у  них,  сотворив:
Безсловесна  вона  і  вдивляється  в  нас
до  цієї  пори,
І  стражда,  і  волає  –  з-за  упалого  серця  пригоди…
Розв’яжи  нам  язик!!  –
Наверни  нас  братам
 для  слов’янської  згоди:
 Ти  збери  нас  до  ангелів,  ангелів  –  
з  нами  збери:
Дай  дихнути  лісам!!
Всемогутній,  Всесильний,  явися
 глаголати!  Сам  –
і  Воскреслий,  й  крізь  нас  
воскрешаючи  страшну  свободу!

Ти  в  нас  дивишся  серце,
всіхвоскрешаюче  Слово!  –
Й  попускаєш  на  заході  сонця
звучати  лісам:
То  з  бездонних  криниць  возсіяє  
предвічна  краса,
Се,  мов  діти,  тремтять:
яке  в  нас  вже  усе  випадкове…

«Ігоре!  –  мовиш  –  передивись  своє  серце.
І  ним  –
передивись  рідну  землю  в  пітьмі:
Кого  виявиш  десь  в  темноті,
вже  чувайте  самі:
Чом  полями  душа  
мов  земля  
попід  вами  трясеться.»

Чом  не  чуємо  слова  –
й  не  бачим  своєї  землі?
Чом  не  чуємо  вже  під  собою  вкраїнську
                                                                                         землицю?
Бо  не  маєм  прибіжищем  Матір  Святу,
так  як  слід  Всецарицю:
Не  стоїть  Вона  в  душах  усіх,
                                                           що  є  злі,  –
Скільки  зможе  Марія  
на  всю  цю  негоду  дивиться???
Попід  ліхтарями  захмарено  ходить
                                                           українська  ніч
Й  побирається  крихтами  темної  їжі…
Не  почутий  –  від  Господа  Бога
                                                                             Куїнджі…
Чом  не  чути  всім  праведну  в  Богові
                                                                                           річ?!!

Пийте  воду  від  Божого  звільнення  
цього  народу  –
Добру  воду,  хто  прагне  у  Бозі  
                                                           своєї  ходи!
Воскресни,  Господи,  
що  твориш  з  народом  святую  угоду!
Бо  з  розчуленим  серцем  
коріння  сердець  
                           у  Собі  насадив.

10.04.2004

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755986
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович