Композитору Максиму Березовському
з любов’ю присвячується
Значить ви не закінчували
Болонської школи?
Ніколи — чи ніколи?
Христос задоволений:
таке дозволяє не з кожним
Пора і півтіні прибрати…
Що ж! жодного брата…
от — що вольовий художник!
аматори…
Амадей є
Максим є! Київ — каса
але маса — аматори
Зоря — ногами на шию ганку!
не оглядаючись
як сидр на війні
Ви приробляєте зранку
вікну височезний верх на планках!
з неотіненої симфонії ранку
ті ще сплять на світанку
діла з Сонця не брешуть
не брешуть ноти — ні!..
Що ж , Боже, завжди —
з-під рук вихоплюють
дар так горів
щоб — твір — і— щоб не згорів
Гей, нетопирі!
не Максима згноїть
в тридцять два, мов картоплю
з виджень бездарних
цариць Катюшек й царів!
І знов «ангел» неукраїномовний! —
здається, упрів.
15.08.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755984
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович