Спить моє місто вночі.
Небо вартує ключі.
,,Тихше, – шепоче луна, –
Спати!" – і змовкла вона.
Спить на травині жучок.
З вітром несеться: ,, мовчок”.
Скельце- озерце блищить.
Хмарка нависла – дощить.
В світло нічних ліхтарів
Сон кольоровий забрів.
Місто моє обійняв.
Потім і сам закуняв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2017
автор: Світлана Петренко