Вода
(Сонет)
Частіше воду пийте із джерел,
відстояну й очищену – із крана.
Як змога є, з вершин, де цар – орел
та вічний сніг, що круглий рік не тане.
Допоки на вогні кипить котел
й смаження колір набира рум’яний
та вина розкорковує картвел,
напийся вщерть із глиняного жбана.
Ти ж сам, як розібратися, з води,
що живить кров та очищає кості,
як все живе та всі земні плоди –
калини сік та виноградні брості.
Що без води городи і сади?
Те, що без шаблі й люльки запорожці.
–––––––––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755912
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2017
автор: Анатолій Загравенко