Осіння загадкова дивна ніч.
Спинився світ, пітьмою оповитий.
Замерехтіли міріади свіч –
Всміхнувся місяць, срібним сяйвом вмитий.
В обіймах ночі спить-дрімає став,
Заколисавши тихі свої води.
Легкий вітрець веде поміж октав
На місячній доріжці хороводи.
Утаємничено верба мовчить,
Прикривши щастя ніжними гілками.
Призупинилася цілунку мить.
Кохання плине помежи зірками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Галина Брич