Зажурилися очі в печалі,
Грубий вітер повіяв умить,
Серце плаче,а може й не плаче,
Та душа дуже сильно щемить...
Бо не знаєш,куди ж то подітись
Від життєвих отих перешкод,
І на думку не йде,куди бігти,
Де сховатись від виру того?
Та життя-непрочитана книга,
Яку маєш ти прочитать,
Там у кожному слові,дитино,
Є підказка,як сильними стать,
Як навчитись долать перешкоди,
Досягати своєї мети,
Незважаючи на негаразди,
Як до успіху можна дійти!
То є шлях непростий і тернистий,
Бо ти маєш докласти зусиль,
Крокувавши вперед,не зламавшись,
Можна враз до мети підійти!
Головне-треба вірити в себе ,
Не здаватись ніколи щораз,
І тоді Вам удача всміхнеться,
І потисне Вам руку не раз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755855
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2017
автор: Анна Ліпленко