Мені б в дитинство хоч на мить –
Відчути запах мами,
Яка все впорати спішить,
Щоб довше бути з нами.
То ж, не боліла б голова,
Не мучила би совість,
Що в старості була сама, –
Без нарікань натомість…
Мені б пірнути в забуття,
Відчути там відраду,
Та чую мамині слова:
«Не зважуйся на зраду».
Мені б в дитинство хоч на мить,
Припасти до рук мами…
Провина згадками щемить,
Та все сильніш з роками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755842
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.10.2017
автор: Г. Король