Постукали слова до мене,
Щоби у вірші їх ввела,
Про жито, стигле і зелене,
Про долю рідного села,
Й про неньку нашу – Україну,
І доленьку її, гірку,
І про красуню Чураївну,
І про Дніпро – святу ріку,
І про замріяну калину,
Що стереже у лузі брід,
І одиноку тополину,
Що український славить рід.
Слова… Ви друзі мої вірні
У горі й радості – завжди,
І це, мабуть, закономірно.
Врятуйте ж край мій від біди!
3.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755787
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2017
автор: Ганна Верес