Квітку я побачив, що зросла в саду,
подумки неначе все до тебе йду.
Бачу твої очі, губи-пелюстки,
ніжний стан жіночий, вії мов листки.
Квітко, моя квітко, як тебе люблю.
Ти, моя лебідко, не зів’янь, молю!
Квітко, моя мила, ти завжди цвіти.
Боже, мені крила дай, щоб був, де ти!
Вклав у насінину Він життя порив,
щоби у жоржині я тебе відкрив.
Істину пізнання, мов душі красу,
і своє кохання я тобі несу.
16.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Олександр Мачула