…І плакало в безвиході Життя,
І спрагло сльози злизувала Туга
А по обличчю втомлене Буття
Лишало борозенки. А Наруга -
Знівелювала фото юних літ
Забарвила у сиве світло-русе
І заземлила Прагненням політ.
Підстригла Сподівнням довгі вуса
А Щастя? І на сповідь не прийшло…
Любов спізнилась, та й не поспішала ,
А Мрія - перламутрове крило
Когось другого нині підіймала.
Лукавив Час - не зараз, почекай,
Майбутнє відлунялось дальнім гулом
Чекання, як відірвана чека
В траві заіржавіло . …Не рвонуло…
…На пару з Відчаєм здружилося Життя
Без огляду на Випадок, на Мрію
Вже не чекаєш вивішений стяг ,
Де кольорами Віра і Надія…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2017
автор: Валентин Довбиш