Як пишна наречена в ошатній білосніжній сукні, милує очі райська яблунька своїм рясним багатообіцяючим цвітом навесні. Влітку укриває всіх густим холодком, а восени та взимку зачаровує рясними коралами яскраво-червоних терпкуватих плодів, які цілу зиму приваблюють багатьох рідкісних птахів своїм неповторним, яскравим виглядом та оригінальним смаком. А вона, частуючи усіх гостей, поступово втрачає свою самобутню красу…
Стоїш, наче диво, сумна і велична.
Застигла казково у гордій красі.
На сніжному фоні така екзотична,
Як спомин про осінь, усмішка весні.
Уквітчана рясно плодами смачними,
Приваблюєш погляд людей і птахів…
Неначе оазис посеред пустині,
Чи жаданий острів в просторах морів.
Та спокій недовго твій може тривати –
Краса без любові холодна, як сніг.
Тому ти і вабиш гостей всіх пернатих,
Щоб всім довести, що краса – це не гріх.
Ти любиш плодами птахів частувати –
Принади ж свої ти втрачаєш щодня.
Своїм відчуттям ти не можеш не знати,
Що стане звичайним твоє убрання.
Не будеш обвита червоним намистом
Своїх пурпурових, тих райських плодів,
Не будеш вражати віночком барвистим,
Світитись теплом серед злих холодів.
Пропала окраса, неначе омана –
Лиш сльози рожеві на білому тлі …
Та тішить ще думка – не все так погано
На нашій старенькій і грішній Землі.
Не будеш ти гордо і пишно сіяти,
Та жертва твоя не звелась нанівець,
Адже тебе вдячність буде зігрівати
Маленьких, гарячих пташиних сердець.
І прийде твій час – в недалекому квітні –
І знов прилетить, може, інший вже птах.
І в пісні своїй проспіває привіти,
Ховаючи радість у білих квітках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755726
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.10.2017
автор: ЮНата