На площі вітер диригує -
маестро листяних весіль.
В Дрогобичі чогось бракує -
чогось дорожчого за сіль,
чийогось подиху в повітрі,
чийогось сміху... далебі,
мазків рослинної палітри
вже не побачити тобі,
так, як мені - твого обличчя,
картини ніжностей і втом,
де усвідомлене лукавство
в куточках губ дріма котом.
Та ти казав би: Йди по волі.
Іди крізь біль. Іди крізь страх.
Мене в душі твоїй доволі-
як солі вдосталь у сльозах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755693
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.10.2017
автор: жовтень