...Рокам - все летіти
а скроням - сивіти...
Стареньким - хотіти
назад, у "совіти"...
Малечі - планшети,
а молоді - драйви.
У межах планети -
ніщо вже не зайве.
Світогляду кожному -
вистачить місця.
Бо, якось, вегану,
те м`ясо - не істься...
А хтось - підлаштовує
світа під себе,
вдаваючи Феба -
то так йому й треба.
І нігті мальовані -
річ не остання.
Для зваби вготовані -
стиль виживання.
Цікавість - у складності,
вабить - красиве.
А ген геніальності -
не в примітиві.
Хоч іноді хочеться
вийти за межі.
З старої одежі,
і вищої вежі.
Повчальні слова -
у собі залишити.
Приймаючи данність -
до світу ожити.
Ридати й... радіти -
даруються квіти.
В молочності вилиць,
рокам - облетіти...
16.10.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755622
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.10.2017
автор: Микола Шевченко