Історія завжди права:
Як ти не пнись в наполеони,
Та все це марно, бо вона
Зриває тоги і хітони.
До неї леститись дарма –
Вона свої закони має
І як не тужся, та сама
Вона героїв обирає.
Ось ти сьогодні на коні,
Або, скажім, на «Ламборджині»,
Ще й у Європі (світлі дні!),
А не в якійсь там Україні.
А завтра де ти? Стережись,
Щоб, раптом, лихо не спіткало,
Бо як не тужся, як не пнись –
В історії таких чимало.
І згинеш ти, як не було,
Хоч як тобі тепер не йметься,
І прах від імені твого
Десь над Гудзоном розів’ється.
А ми пребудемо повік
В любові, злагоді і мирі,
А ти тут зайвий чоловік!
Вшивайся, поки ноги цілі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755556
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.10.2017
автор: Уляна Стринжа