В решеті носила воду я,
Дивувалась – рясно протікає,
Відкидала власні відчуття,
Від верби чекала груш врожаю.
Підбирала жолуді в гаях,
У рядки висаджувала вміло,
Аж допоки власний дикий жах
Горло не здавив - до божевілля.
Проясніло – я себе сама
Радісно уводила в оману,
Думала – до неба підіймав,
Він же ждав опори у тумані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2017
автор: Оксана Дністран