На землю падали помітними знаками
Усі болі душі складалися в отруйні гранули
В цьому світі так часто ікони плакали
В цьому світі постійно вмирали Янголи
Пір'я летіло й вкривало міста білим снігом
Сумно вили собаки хоч місяць не був у повні
Надто багато горя. Тому давимо сльози сміхом
Покинуті кимось Діти
Вічно втомлені і безмовні
Човен життя тоне в темних водах печалі
Сум навертає на очі похмуру і сіру повінь
Але поет буде жити й на своїй єдиній скрижалі
Він викарбує віршами життєдайний сонячний промінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755208
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Sindicate