скажи мені, що ти ніколи не любив
просто скажи і можеш іти геть
зроблю тоді я чай собі із кропиви
і вип'ю залпом, як горілку, вщерть
стану весела, жвава і хмільна́
може забуду руки й їх обійми
і поцілунки (ніби пив до дна)
по саме денце пив уста покірні
може забуду все це крізь роки...
(скоріше аж до смерті не забуду
така любов буває на віки...
я так шукаю погляд твій повсюди...)
забуду?... ні... ніколи...
назавжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755185
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Троянда Пустелі