Зима сніжить, вже холодіє в серці,
Тривожаться назбирані роки,
Їх вітер крутить спогадами герцю,
Біжать вони, а я кричу- КУДИ?
Куди це ви, та ж я ще ненажилась!
Завжди клопоти, болі, чужина,
Життя моє мов колесо крутилось,
Все думала, ось заживу і я!
Невже ж кінець, невже усе скінчилось?
А мрії ж як? Куди подіну їх?
Зів'януть тут? А їм же так хотілось
Розквітнути, принести щастя міх!
Сіріє скрізь. Ростуть до неба гори,
Не розбереш де хмари, де сніги,
Я йду по них, вщухає біль, а зорі
Дорогу стелять в щастя на віки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755175
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: горлиця