Спитай, лосятко, чого Богу радий?
до рук іде смиренний
спілий виноград
Недавно
ніби Джобс із Апплє
жив я невпопад —
й то кислі виноградини.
І визрів, Христе, навпаки,—
з благословення Божої руки
а сивії ставки
сплять як свідомості частки
внизу:
на захід —
подам їм дух Твій пломінкий!
Спілий — живий такий!..
Сказати б!!
5.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755102
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович