Осінь

Мені  неважливо,  що  твориться  в  Штатах
На  яких  дорогах  утворюється  корок.
В  мене  осінь  вбирає  дерева  у  шати
Жовте  світло  пам'яті  відбиває  спогадів  морок.

Байдуже,  що  там  в  Камбоджі,  Венесуелі
На  радість  у  дитячій,  дівчачій  долоньці.
Я  серце  віддав  лиш  одній  королеві
Задихаюся  нею  на  осінньому  сонці.

Нехай  все  навколо  горить  і  палає
До  блокноту  вчергове  тягнеться  рука.
Усе  несуттєве,  нехай  увесь  світ  зачекає
Мені  лиш  важливо,  що  робить  і  де  була  сьогодні  вона.

Знову  осінь,  повсюди  червоні  грона  калини
Чергові  любовні  послання  вицарапані  на  корі.
Дивлюся  на  світ  через  призму  однієї  людини,
Яка  ніколи  не  буде  поруч  у  моєму  житті.

С.Кучерявий
12.10.17
21-35

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2017
автор: kucheryavuy77