А ти, дитино, вчися…

Ти  сьогодні  сидиш  за  партою,
І  робота  твоя  –  учитися.
Ну,  а  може  таки  не  варто
За  науку  так  тяжко  битися?
     Вчителів  тих  щоденно  слухати
     І  сушити  знаннями  голову?
     Якось  зможеш  життям  тим  рухатись
     І  не  слухать  батьківське  слово.
Та  задумайся:  світ  змінився,
Коли  ти  народився  в  ньому,
Нова  зірка  в  небесній  висі
Привітала  в  земному  домі!
     Так  живи  і  твори,  як  велено
     Божим  промислом  долю  власну.
     Хай  такими,  як  ти,  заселена
     Буде  вся  Україна  красна!
Стань  творцем  і  душею,  й  розумом,
Вмій  таланти  свої  задіяти.
Хай  довкола  суцільні  грози,
Все  одно  будем  зерна  сіяти.
     Не  лінуйся,  дитино,  вчитися  –  
     Ти  для  цього  у  світ  покликана,
     Щоб  відбутися,  щоб  звеличитись,
     Щоб  призначення  неба  виконать!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755056
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2017
автор: Помилувана