Листопад, листопад... Листя падає долі ,
Землю вкриває,тихо про щось шелестить...
Вітер рветься ,гуляє , кружляє доволі,
День за днем до зими вже біжить.
Вже зоране поле спочити лягло,
До обрію аж простелилось.
На пагорбі ,в тиші, дрімає село,
В прозорий ставок задивилось.
Ранки вдяглись у сріблясте вбрання,
Туман пеленою все кругом облягає ,
Оголений ліс споглядає здалля,
У задумі своїй вже на весну чекає .
На весну , що повна і сонця , й тепла,
Без війни , без страждань вже і крові.
Щоб прийшла довгожданна пора-
Жити в спокої , мирі й любові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2017
автор: Калинонька