Любов з поеми «Усмішка осяяного страховиська»


                 Режисер:

От  чуй,  як  дихає  Вона  –
це  ж  ти:
«Як  легко  дихати!  як  віє  хтось,
якийсь  могутній  друг...»

От  попадеш  у  струну  серця  –
враз  спалахне    у  с  е,
освітиться  жива  душа  природи,
густий  веселий  тихий  жах.
І  ось,  коли  ти    в  с  е    полюбиш...
покотяться  світлії  сльози...
запамятай  цей  стан:
проймися  тим,
чого  Вона  встає  о  п’ятій  ранку...

Це  клич  оновлення.  Вона  нова.
Серед  старих  серцями
Вона  у  чотирнадцять  літ
Відчула    щ  о  с  ь  ,  зачала  в  серці  квіт
Любовних  знань  –
прямого  духа  одкровень  –
Дива  в  очах  –  екстазу...
(А  для  старих  –  це  як  до  сказу!)
А  це  –  Її  знання,  в  таїні  світу  –  це  Її  таїна,
Прозріння  серця  в  пісні  солов’їній...
Бо  серце  тьохкає  у  Неї  й  завмира
як  світло  світу,  і  далеко  підбива
Святі  надії  й  сподівання.
Й  за  серце  чисте,  що  не  знало  бурі,
Її,  за  тисячу  і  цілу  вічність  літ,
Не  знаючи  про  Неї,  любить  світ...

(пошепки  як  при  велінні  вищому)

І  Вона  любить  всіх,  душа  ще  світлим-світла...
І  не  соромся  сліз,  такими  всі  були  колись
І  всі  любили.
Таїна  кожного  –  у  глибині  самотніх  сліз,
згадайте  милих...

(мовчить)

В  ім’я  всіх  тих,  святих,  що  ми  були  колись  –
Зірви  дрянь  з  себе!  серцем  запались!!!

(пошепки)

Плач,  серце!  плач!!

(хапається  за  груди,  опадає)
(мовчки  повертають  до  свідомості)

Очищення  сердець  потрібне  людям!
Вся  суть  в  серцях,  в  Бозі  –  вся  суть...
Захистіть  дівчинку  від  бруду,  що  є  в  вас,
В  житті,  і  полюбіть  в  собі  оцей  порив,  
І  це  врятує  вас!  Бо  догори
Шарпнеться  все,  що  у  вас  чисте,
Й  вас  переверне!  всередині!  ви,  артисти!
Не  дайте  дівчинку  убить  і  цю,  і  в  кожній  жінці...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович