Якось я не так живу,
Хоч про щось жалкую рідко.
Наче серед поля квітка
Що розбавила траву.
Вартувало би мабуть
Людям вірити не завше,
Стільки в світі нині фальші —
Оком не мигнеш, здадуть.
Все це запросто у них:
Лицемірять, брешуть в очі,
"Хліба і видовищ" хочуть,
Не читають добрих книг.
Щастя — що такі не всі,
Є ще виключення з правил,
Розбавляють квіти трави
Наче феєрверк красі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754901
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2017
автор: Патара