Ave, Maria

Щоб  не  всмутитись
не  вважай...  тут  щось  сказав:
але  як  серце  лиш  в  сльозах
від  доторкання  занебесного  в  сльозах
то  розчиняється  поволі  бірюза  —
за  п’яти  стягуючи  накида́є  хто  як  вміє  —
а  так  на  заході  чи  сході  золотіє...
Аве,  Марія!
Ave,  Maria!!


Мене  тут  жде  сира  земля
а  я  чекав  огненність  корабля
а  настаравсь  надміру  неї  для
та  розчиняється  від  плачу  бірюза
се  я  на  море  вічного  —  в  азах...
й  на  серці  правда  во  ісході  золотіє...
Аве,  Марія!
Ave,  Maria!!


Щоб  не  співать  не  як  то  треба
                                                           «Алилуйя»
Й  раптово
не  найтись  ошуйя
переспівавши  спідниці́  стихії
але...  —  Марія...
Протче  мене  в  духовніїх  сльозах
в  човнокоходженні  де  ще  ніхто  не  проповзав
вчепивши  гак  пісень  у  Своє  серце!..
вся  —  в  сльозах!


щоб  не  смутитись  —
не  вважай...
я  не  казав
то  просто  так  із  неба  падає  сльоза
комусь  болить
в  дірі  проплавленій  —  зазолотіє!
Аве,  Марія...
Ave,  Maria!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович