Бродять рими вночі над стріхами,
Дощовими моїми веснами.
В цій калюжі старої віхоли
хочуть стати новими веслами.
та вітри, що не сплять за бухтами,
розгулялись собі над водами.
я не стану чекать попутного,
в мілину не ітиму бродами.
попливу навіть проти течії,
хай штормить, хай багато горя.
зупинити мене, до речі,
може тільки відсутність моря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754708
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2017
автор: Іра Яворська