Ішла перша година ночі,
Я заснути не міг, хоч стріляй.
Твоє личко чарівне дівоче
Мені настрій збентежило вкрай.
Ішла друга година ночі,
Я з котом обійнявшись лежав.
Я нічого й нікого не хочу,
Тільки хочу, щоб сон вже настав.
Ішла третя година ночі,
І терпець мій нарешті урвався,
Я відкрив свої втомлені очі
І побачив, що я обісрався.
Я лежав у калюжі бездонній,
А на мене дивився мій кіт.
Його шкіра в рідкому зловонні
В одну мить поміняла свій цвіт.
Був він білий, пухнастий і гарний,
Став коричневий й дуже бридкий.
Мав він вигляд завжди товарний,
А тепер ідіотський такий.
Іде п'ята година ранку,
Я під душем з котом, як дурак.
Твоя ніжна дівоча осанка
Вже мене не тривожить ніяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754439
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.10.2017
автор: Андрій Оксамитович