Я щось збираю...
мрії, чи надії,
несу, зібгавши,
стомлені думки,
все щось шукаю
у буденстві сірім,
сплітаю дні
у прожиті роки.
Куди несе цей вир
в людській подобі,
що марить щастям
у бездушнім тлінні:
навиворіть натяг
своє життя, як робу,
захланний скніє
в золотому павутинні?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754369
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2017
автор: Василь Стасюк