Притихла злива з вітром зірваним листком,
Осіннє сонечко пробилось крізь хмаринку.
Пахне в повітрі айстрами та полином,
Струсила яблунька дощу мені краплинку.
Тремтить холодною сльозою на щоці
Передвісник в душі раптової печалі.
На край шляху горять багрянцем спориші,
В гаю окрасились осики в колір сталі.
Та передзвоном ще синичок чулий спів
З високої верби в безкрає небо б’ється.
І в серці озивається тепла посів,
Все, що живе, оновленим назад вернеться.
09.10.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2017
автор: Валентина Ланевич