Позаростали стежки - доріжки,
Де походжали ми - босоніжки.
Позаростали кущами , травою...
Там вже не ходять діти гурьбою.
Там вже не ходять дорослі й худоба -
Дика там нині лісу хащоба .
Здичавіло й село...
Догнивають хати...
Нікому нині у школу іти.
Пісень не співають,
Музики не грають...
Останні селяни віка доживають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2017
автор: Шпаківський Петро