У Cвіті болю
немає місця радості.
Слова болючі,
колючі думки
терпіння додають.
Хто терпить постійно
біль окаянний,
той знає йому ціну безоплатну.
Біль моральний або
фізичний рівновеликий,
різниця в ньому невелика.
Мучить тіло і Душу,
що той, що цей,
таке його Вето.
У хвилини його найвищої
напасті, не перестаєш
дивуватися з живучості
Душі і тіла.
Хто тримає нас на Світі,
не важко здогадатися,
але ж наскільки велика Його Влада.
Кричиш Йому -
я більше не можу,
а Він вторить,
жити будеш,
і все зможеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754303
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.10.2017
автор: Svitlana_Belyakova