Чарують своїм сяйвом дивнії вогні,
якісь незвичні, гарні і казкові.
Дитячі спогади нагадують мені
ліхтарики прекрасно-кольорові.
І люди, як ці ліхтарі,
такі ж веселі, дивні, безтурботні,
за гарним склом ховають пустирі,
амбіції свої невідворотні.
Вони так швидко-швидко майорять
і їх вмикають тільки на свята.
Дивлюсь на них, і хочеться тікать,
та розумію, сама я не свята.
Але ж набридло бачити обличчя,
які за маскою ховають страшний жах,
і серце кличе, кличе, кличе
відворотити цей незнаний страх.
За гарним склом є просто жовте світло,
так само, як за маскою обличчя підле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=75409
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2008
автор: Бджілка