Як я хотів би —
з Тобою займатись!!
Бог рішив мною зайнятись.
Вийди: плоди
і плоди воруши́ти,—
Брег самосвітний
і голос самшитовий —
Як я люблю Тебе!!! —
можуть мене придушити
Як Ти?
і як тут живу я?
Осмос є внутрішній
Світло Твоє й Твої коси
чуєш? ми родимо космос!
патлатий
кошлатий є космос —
коси святі
що й Тебе я не чую!!
Спас зчита слово —
й над ним, де присвя́ти?
Бог рішив кріпко зайнятись.
Хто хотів тут вмирати,—
смерть свою святом назвати?
Так це з Тобою! Воістину!
Брег святий вічний
голос самшитовий
можуть без слів
за те що Ти є
задушити
Та Ти є отака!
а Ти є — як рука...
Камені ті самосвітні
тії доми всесяйні́!
І привітність
що мене носить по світу!
Чом я не вшився з ривка́?
Драма!
Містерія! — втратять дими свого́! —
свояка...
Перемагає любов Твоя! Твоя привітність.
Як я люблю тебе, вітре,
духа Її кругосвітність...
28.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович