Осінній дощ виконує стакато,
Холодні краплі в стилі ля-мінор.
Під музику закінчується свято,
Зриває вітер золотий декор.
А я ще танго не дотанцювала,
Припали ноти - листям до землі.
У пристрасті спіткнулась...та не впала,
Лиш павутинка суму на чолі...
Осінній дощ печалі заколише,
Навіє сон і спокій принесе.
На чистовик минуле перепише,
Переконає - це іще не все...
Час роздумів, поезії і прози,
Ліричних дум і музики без слів.
Душа приймає ці метаморфози,
Найбільше диво із природніх див!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753894
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2017
автор: majra