Коли зашарілось обличчя калини,
А листя бурштином блищало,
Літали удвох у ключі журавлинім,
Кохання у цвіті буяло.
Складали із шалу букет-ікебану,
І вохрою сонце сліпило,
І в юності зорі були талісманом,
А очі навпроти п*янили.
Стелив місяць сяйвом медовим дорогу,
І серце палало багаттям.
І дні, мов свічадо казкове в пролозі,
Лисніли коштовним лататтям.
Роки промайнули, неначе година.
Горить від зірок теплий спогад.
І знову дозріла червона калина,
І погляд осінній твій поряд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753815
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)