Чи будете ви?

Перенаселена  Планета,  мов  вулик,
Та  рій  вилітає,
А  в  сотах  охайно
І  пахне  медовим  бальзамом.
А  наша  Земля,
Що  дарована  Богом,  зелена,
Вже  атомним  сміттям  закидана,
Навиліт  прострелена.
Жадобою  і  підлістю  заселена.
Байдужість  до  крові  невинно  –  пролитої,
Де  вбивці  топчуть  святе,
Беззаконня  цвіте  –  раною  відкритою.
Багно  в  їх  хоромах  і  душах
Вже  смородом  віє  в  округу
Їм  –  влада,  їх  пики  до  старості  свіжі,
А  за  гроші  –  продасть  кожен  друга.
У  дикому  танці  сплітаються
Шквали  і  смерчі  в  зневазі  до  Бога,
А  ці  покидьки  п'ють  –  захлинаються,
Хоч  вмираючі  діти  їм  вічний  прокльон
І  до  пекла  дорога.
Жирують,  шануючи  шлунок,  розпусту
І  гроші  нечисті,
А  навкруг  скільки  люду  гребеться
В  землі  цій  шукаючи  їсти
Скільки  світлих  голівок
Знедолених,  хворих  недоїдають.
Мало  тих,  що  дають  їм  –  що  мають  –
Які  Землю  штовхають!
Ох,  важка  ця  землиця,
Що  всіх  нас  годує  і  поїть.
Та  як  втримати  їй  своє  зранене  тіло,
Як  виразки  згоїть?
Чи  достатньо  енергії  людяних  душ,
Щоб  зберегти  чистоту  Планети?
Щоб  не  рвати  Землі,
В  її  кров  бруд  не  зливати  для  Смерті?
Щоби  гідність  людей  не  перероблялася
На  гроші,  що  все  важать.
Нехай  мудрість  віків,
А  не  пошук  розтлінних  розваг
Людину  обтяжать.
Як  бути?  Як  врятувати
Нашу  Планету  –  колиску
Невиліковно  хвору?
Задумайтесь,  люди,  чи  ж  будете  ви,
Як  не  буде  Земного  Святого  Собору?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2017
автор: Лариса Чорноус