Ось так. Минуле кинула. Горить.
Вінок із терня обплітає душу.
Все дуже добре! Зовсім не болить.
В сльозах самих купатися не змушуй.
Ось так. Все ніби добре. Самота
Ногою придавила і бурмоче:
-Ти вибирала кращого хреста.
Прозорого ... Це сльози. Що ще хочеш?
Яке їй діло! Я сама несу
Всі свої сльози, хрест кладу як стежку.
Я перейшла і дивлюсь на красу.
Як Янгол пише з всього гарну книжку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753756
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2017
автор: Відочка Вансель