[b]Вимиває поріг дощем осінь,
Щоб по чистому в дім свій зайти,
Перевірити, що відбулося,
Як вона мандрувала в світи.
Її дім - це не звична оселя,
Її дім - це ліси і поля,
Це міста і містечка, і села.
Її дім - це принишкла земля.
Вимиває, щоб золото чисте
Засипати в засіки свої,
Щоб звучали вітрів марші в тиші,
Щоб туманилось в голові
Від кохання усім новим парам,
Хто весілля і осінь чекав...
А вона їм все щастя, до краплі
Віддає...Так, усім, кохає й кохав...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753527
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2017
автор: zazemlena