Наймичка

Зібрати  бісер  кабали?  Чи  ж  варто?
Немає  розуміння,  як    іти.
Стоїть  сумління  час  брилою  варти,
Цураючись  задачі  «я  +  ти».
А    «ти»,  то  хто?  Займенник  у  цій  байці:
Без  тіла,  без  історії,  без  «нас»…
Сам  малахай,  чи  сарвень  у  нагайці,
Що  для  любові  спритної  припас?
Горить  нутро!  (Хіба  буває  в  сорок
Така  жага  отримати  когось?)
Не  тіло  –  ні,  душа  тримає  шворок,
Коли  бажання  стільки  береглось.
Прив’язана,  сполохана,  щаслива…
У  чверті  віку  –  подруга  й  жона.
Засу́ха  сильна,  полохлива  злива,
Тверезі  мислі,  дурість  од  вина.
Ти  тільки  не  дивись  мені  ув  очі
І  не  питай  чи  вірую,  чи  ні.
Я  –  наймичка  твоя  цієї  ночі,
Ти  –  юний  пан  у  рідній  сивині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753513
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.10.2017
автор: Нея