* * *

Спи  Тарасе.  Спи  наш  батьку.
Нерозумі  твої  діти,
Так  ніби  тобі  на  згадку
Долею  своєю  хочуть  володіти.

Знову  згадали  і  про  заповіт:
про  те,  який  москаль  лукавий,
братом  яким  був  той  московіт,
що  бреше  ніби  пес  лягавий.

За  всі  часи  ми  вже  повинні  знати,
Що  тільки  Україна  наша  мати.
Одній  їй  вірою  треба  служити,
Раз  хочемо  людьми  на  світі  жити.

Можна  довго  судити  про  Богдана,
Згадати  про  Мазепу  -  про  Івана,
Але  потрібно  висновки  робити,
Щоб  Україну-неньку  захистити

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753467
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.10.2017
автор: Платон Маляр