Щодня читаю й бачу - все уже було,
Нічого нового, хоч іншими словами,
Життя буденне, поруч і добро, і зло,
І люди йдуть до світла правди манівцями…
А скільки нечисті й напасті звідусіль,
Одні жирують і танцюють, інші плачуть,
Змішалися до купи драма й водевіль,
І дні галопом, наче дикі коні, скачуть…
Що може тішити у цей жорстокий час?
Звичайно, люди кажуть, музика й картини,
Краса природи первозданна без прикрас,
А що ж тоді врятує нас від самотини?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753426
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.10.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО