Верни мене в безмежний світ тепла,
Нехай душа буде зігріта.
Остання павутинка відпливла
В країну Бабиного Літа.
Не зупинити вже її вітрам,
Не повернути з журавлями,
Не віднайти холодним вечорам —
Димить густий туман полями.
Згасає швидко день. Пітьма сліди
Заплутала у часоплині,
Відшурхотіло листя назавжди —
Переплелось у хуртовині.
Верни мене, у думці обійми,
Хоч ми побачимось нескоро.
Згадай, як ми щасливими були…
Верни мене, осіння поро!
1/1017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2017
автор: Lana P.