Падав дощ, тріщали шиби.
Де взялися в душі ті зливи?
Засвітило ясне сонце
у душі моє віконце?.
Та й сказало мені сонце:
"Не сумуй ніколи ти.
Тобі далі треба йти.
Покоряти всі вершини.
Йти від мавпи до людини
і почати справді жити,
а не днями тільки нити.
Тож послухай ти мене,
бо твоє життя одне.
Богом дане тільки раз,
тож не трать дарма свій час."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2017
автор: Andrij Liutyj