Мабуть, у нас різняться сни і мрії,
Можливо, ваші не такі мінорні,
Зігріта літеплом, земля радіє,
Осінній вітер грає на валторні…
Вогненна пристрасть майже догоріла,
Та залишки її бринять у кронах,
Багряним листям осінь зажевріла,
І сонце мріє в неба на долонях…
А літо спить, стомилося від спеки
і від турбот в садах і на гор`оді,
Вже не кружляють біля гнізд лелеки -
Разючі зміни нині у природі…
Висять дозрілі яблука та груші,
Цілує сонце виноградні грона,
А равлики сховалися у мушлі,
Трава і квіти сохнуть на газонах…
Ганяє вітер в небі чорні хмари,
Дрібним дощем вмивається довкілля,
Вже перший іній, як зими примари,
Мережить уночі траву і гілля…
Солодкі сни рятують душу й тіло,
Муркоче колискову кіт під боком -
Все, ніби свічка, уві сні згоріло,
А ранок напоїв цілющим соком…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753118
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.10.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО