Вітаю Вас, учителько моя,
З осіннім святом вдячності людської.
Перед іменням цим схиляюсь я
З поштивістю і серця теплотою.
Я світла Вашого у спогадах торкнусь,
Прислухаюсь до мудрості у слові.
В лінійку зошит давній розгорну,
Де перший твір з оцінкою любові,
Яка, мов шанс, що вірою світивсь
У долею дароване людині,
І ближчали не знані ще світи
Літератури, звабливі й понині.
Спасибі Вам за чесність і сумління,
За людяність як спосіб існування,
За Ваше вічне з висоти зоріння
І за щоденне з Вами непрощання.
В букет барвиста зібрана краса
Промовить музикою сонячних привітів:
«Любов учительська ніколи не згаса,
Лиш множиться теплом осінніх квітів.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753081
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2017
автор: Людмила Пономаренко