Стукає в землю град,
Він розтовче врожай,
Достигало б уже,
Та не буде знов щедрої осені.
Наче пороблено
Скажуть не раз.
Гради упали навзнак
І стогне земля.
Чи підніметься з холодом?
Це ж бо єдиний дар.
Доля чи смерч?
Тихе пристанище
Не втримає довго.
Репається земля,
Стукає град.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753034
Рубрика: Верлібр
дата надходження 30.09.2017
автор: Траяна